Історія села Новорозсош
Село Новорозсош розташоване на річці Кам’янка в місці впадіння в неї притоки Суха Плотина в десяти кілометрах від районного центру Новопсков. Загальна площа території ради - 12862 га. Кількість населення – 1800 чоловік.
Село Новорозсош засноване в 1802 році. Спочатку воно мало назву Плотина, а потім, коли в нього переселилось декілька сімей з Розсоші Воронезької губернії, перейменовано в Нову Розсош, згодом – в Новорозсош. В ХІХ столітті в селі функціонувало дві церкви : Різдва Богородиці та Свято-Троїцька церква. На початку ХХ століття в Новорозсоші діяла одна церковно-приходська школа, в якій викладали два священики та один учитель, а потім у 1910 році відкрилась і земська школа.
У 1918 році була утворена Новорозсошанська сільська рада. Першими головами сільської ради були: Бондар Петро Якович, Літвінов Стефан Васильович, Щербак Андрій Тихонович. З 1979 по 1987 рр. – Ковальов Семен Гаврилович, з 1987 р. – Котова Катерина Іванівна, з 1989 р. – Скребцов Василь Миколайович, з 1997 р. – Фесенко Микола Миколайович, з 2002 р. - Літвінова Тетяна Олександрівна, з 2015 рок очолює громаду Ізюмський Ігор Віталійович. При Новорозсошанській сільській раді працює депутатський корпус у складі 14 чоловік.
В 30-х роках минулого було створено 5 колгоспів: ім. Блюхера (голова колгоспу Федір Павлович Осетров), ім. Тельмана (Корній Гнатович Стрельцов), ім. Постишева (Степан Васильович Золотарьов), ім. Парткомуни та колгосп «Зірка» (Петро Якович Бондар).
В передвоєнні роки в селі було чотири школи: середня, неповна середня, початкова, а також неповна середня вечірня школа для молоді, де навчалося майже тисяча учнів та працювало більше тридцяти вчителів.
У роки Великої Вітчизняної війни на фронтах воювало понад 500 новорозсошан, 318 з яких загинули в боях з ворогом. В центрі села споруджено меморіал загиблим воїнам та пам’ятник Невідомому солдату. З 10 липня 1942 року по 19 січня 1943 року с. Новорозсош було окуповано фашистами. Липневим подіям 1942-го присвячено встановлення обеліску у Білому Яру. Тут у нерівному бою, стримуючи натиск ворога, загинуло майже дві сотні бійців. В 2010 році за ініціативи районної влади до 65-річчя Перемоги і встановлено пам’ятний знак.
В 50-ті роки замість п’яти колгоспів було створено три: ім. Свердлова, ім. Мічуріна та ім.Чкалова. В 1964 р. колгосп ім. Свердлова перейменовано в «Рассвет», його головою був Турпітко Ілля Купріянович. У 1970 р. головою колгоспу став Дівицький Іван Михайлович, який керував господарством до 1977 р., а в 1977 році колгоспи ім. Мічуріна та «Рассвет» було об’єднано.
На початок нового ХХІ століття в результаті реформування колективних сільськогосподарських підприємств на території сільської ради утворено два товариства з обмеженою відповідальністю: ТОВ «Промінь» на базі КСП ім. Мічуріна - директор Сєргєєв Юрій Олександрович та ТОВ «Еліта» на базі КСП ім. Чкалова, яке згодом стало ТОВ «Агропродсервіс» - директор Данілін Олександр Володимирович.
На високому рівні в селі завжди розвивалась освіта. В 1964 році було побудовано нову трьохповерхову будівлю для середньої школи. Ініціатором будівництва були директор школи Григорій Семенович Незнайко та його заступник Лука Іванович Крупа. З 1966 р. директор школи – Г.В.Мордовцева, з 1970 р. – В.Ю.Колесников, з другої половини 70-х – початок 80-х – Є.П.Монастирський, А.І.Ткач, А.Я.Рідченко, В.К.Марченко. З 1986 року по 2012 рік- директор школи Гончарова В.І. На даний час Новорозсошанську ЗОШ І-ІІІ ст. очолює Петрушова Н.І.
Культурне і спортивне життя в селі з минулого століття є на високому рівні. В 70-х роках було побудовано Будинок культури з глядацькою залою на 300 місць, сільською бібліотекою.
Новорозсошани пишаються своїм самобутнім поетом – Дмитром Павловичем Пойдою, якого добре знає вся літературна Луганщина.
Село Новорозсош повністю газифіковане, працюють вузол зв’язку, фельдшерсько-акушерський пункт, ветеринарна аптека, пекарня, розвивається мережа торгових точок, встановлено дві вежі сучасного мобільного зв’язку.
Також Новорозсош славиться своєю мінеральною природною столовою водою, джерело якої знаходиться на території села. В червні 2009 року вода «Новорозсошанська» була представлена на восьмій міжнародній виставці «Східна брама України», яка проходила в м. Луганську. В січні 2010 року в м. Києві вода «Новорозсошанська» стала переможцем у Всеукраїнському конкурсі якості продукції «100 кращих товарів України».
Архітектурною окрасою села є Свято-Троїцька церква, яка відновила свою діяльність в кінці 80-тих років після реставрації. Завдяки настоятелю о.Миколаю (Малетичу), прихожанам, керівникам базових господарств та усім небайдужим Свято-Троїцький храм є осередком духовного життя села та декількох навколишніх населених пунктів.
Свято – Троїцький храм
Мінеральна природна столова вода «Новорозсошанська»
Новорозсошанська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Обеліск у Білому Яру
Меморіал загиблим воїнам та пам’ятник
Невідомому солдату
